Я приголомшений рішенням влади щодо запровадження нового карантину. Ми дивом пережили цілий рік карантинів, витративши все, що в нас було, на зарплатні працівникам, щоб організація взагалі не закрилась. Також за минулий рік я був змушений заплатити більше мільйону гривень податків – на ті ж зарплатні, що платив зі свого карману, військовий збір та податок на прибуток (!!!).
Так, у всьому світі є практика локдаунів. Але там держава водночас компенсує до 90% грошей як роботодавцям, так і безпосередньо працівникам. Українські ж локдауни не супроводжуються жодними адекватними компенсаціями. Або з причин непрофесійності можновладців, або - свідомого намагання знищити економіку держави, яка здебільшого складається саме з малого та середнього бізнесу.
В грудні 2020 року була одноразова компенсація для бізнесу, але вона не покрила навіть податки державі. Це була просто насмішка.
В цій ситуації бізнес вимушений гуртуватися, на жаль, проти держави. Сфери, які найбільше страждають від цих карантинів, вимушені готувати судові позови на державні органи, причетні до нанесення масштабної фінансової шкоди та унеможливлення роботи бізнеса без надання йому жодних компенсацій.
Це війна не за бюджети чи гроші, а за елементарне виживання в нашій країні. Адже коли закривається малий та середній бізнес, мільйони людей втрачають роботу, можливість лікуватися та забезпечувати всім необхідним свої сім’ї та дітей. Як результат – падіння рівня життя та стрімке погіршення криміногенної ситуації. І якщо наші керманичі досі цього не зрозуміли, наш обов’язок – донести це до них та змінити ситуацію. Чи їх.